Українські журналістикознавці
Михайлин Ігор Леонідович
І́гор Леоні́дович Миха́йлин (нар.13 жовтня 1953, м. Харків — 4 листопада 2017 р., Артемівка під Мерефою) — український журналістикознавець, літературознавець, літературний критик, доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, академік академії наук вищої освіти України за відділенням «Масова комунікація», член Національної спілки письменників України, голова Харківського історико-філологічного товариства, почесний громадянин міста Мерефи на Харківщині.
У 1976 році з відзнакою закінчив філологічний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького. Навчався в наукових семінарах письменника і професора Олександра Юрченка і професора Зінаїди Голубєвої.
З 1976 року — викладач кафедри історії української літератури цього ж університету, з 1982 року — старший викладач, з 1986 — доцент, з 1994 — професор тієї ж кафедри.
У 1982 році він захистив кандидатську дисертацію «Проблема художнього конфлікту в українській літературній критиці 1950-х — 1960-х років».
1993 року Ігор Михайлин успішно захистив докторську дисертацію в «Внутрішньо жанрова типологія та еволюція трагедії в українській драматургії (1917—1987 років)».
2 лютого 1996 до 29 березня 2012 року І. Михайлин — завідувач кафедри журналістики філологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна; потім професор цієї кафедри.
У 2001 році йому було присвоєне вчене звання професора кафедри журналістики.
2002 року Академія наук вищої школи України обрала його академіком по відділенню Масова комунікація.
Член спеціалізованої вченої ради з філософських дисциплін (1998—2008) та спеціалізованої вченої ради з філологічних дисциплін (з 1998 до цього часу); обидві — Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У 2008—2010 роках член експертної ради ВАК України з соціальних комунікацій. у 2010—2012 роках заступник голови експертної ради з гуманітарних і соціальних наук Державної акредитаційної комісії України; член цієї комісії в 2000—2014 роках.
Член Харківського історико-філологічного товариства з 1991 року, з 1999 — його голова; голова Редакційної ради «Збірника Харківського історико-філологічного товариства».
Він брав участь у редакційних колегіях низки наукових часописів:
Збірник Харківського історико-філологічного товариства — голова редакційної ради.
Вісник Харківського університету. Серія Філологія — член редколегії;
Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія. Збірник праць кафедри української преси і Дослідницького центру історії західноукраїнської преси (Львів: ЛНУ імені Івана Франка) — член редколегії.
Від бароко до постмодерну: Збірник праць кафедри української та світової літератури [Харківського національного педагогічного університету ім.. Г. С. Сковороди] — член редколегії.
Автор понад 515 праць, в тому числі 32 книжкових видань з історії української журналістики, історії української літератури, теорії журналістики, медіакритики. Виступає як публіцист і літературний критик.
До сфери наукових інтересів Ігоря Михайлина належать проблеми історії української журналістики, історії нової української літератури, історії української літературної критики, теорії журналістики та медіакритики.
Під його науковим керівництвом підготовлено чотирнадцять кандидатів наук з чотирьох спеціальностей: «українська література», «журналістика», «теорія та історія соціальних комунікацій», «теорія та історія журналістики».
Біографія
Народився 13 жовтня 1953 року в Харкові.У 1976 році з відзнакою закінчив філологічний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького. Навчався в наукових семінарах письменника і професора Олександра Юрченка і професора Зінаїди Голубєвої.
З 1976 року — викладач кафедри історії української літератури цього ж університету, з 1982 року — старший викладач, з 1986 — доцент, з 1994 — професор тієї ж кафедри.
У 1982 році він захистив кандидатську дисертацію «Проблема художнього конфлікту в українській літературній критиці 1950-х — 1960-х років».
1993 року Ігор Михайлин успішно захистив докторську дисертацію в «Внутрішньо жанрова типологія та еволюція трагедії в українській драматургії (1917—1987 років)».
2 лютого 1996 до 29 березня 2012 року І. Михайлин — завідувач кафедри журналістики філологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна; потім професор цієї кафедри.
У 2001 році йому було присвоєне вчене звання професора кафедри журналістики.
2002 року Академія наук вищої школи України обрала його академіком по відділенню Масова комунікація.
Громадська робота
Член спеціалізованої вченої ради з філософських дисциплін (1998—2008) та спеціалізованої вченої ради з філологічних дисциплін (з 1998 до цього часу); обидві — Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У 2008—2010 роках член експертної ради ВАК України з соціальних комунікацій. у 2010—2012 роках заступник голови експертної ради з гуманітарних і соціальних наук Державної акредитаційної комісії України; член цієї комісії в 2000—2014 роках.
Член Харківського історико-філологічного товариства з 1991 року, з 1999 — його голова; голова Редакційної ради «Збірника Харківського історико-філологічного товариства».
Він брав участь у редакційних колегіях низки наукових часописів:
Збірник Харківського історико-філологічного товариства — голова редакційної ради.
Вісник Харківського університету. Серія Філологія — член редколегії;
Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія. Збірник праць кафедри української преси і Дослідницького центру історії західноукраїнської преси (Львів: ЛНУ імені Івана Франка) — член редколегії.
Від бароко до постмодерну: Збірник праць кафедри української та світової літератури [Харківського національного педагогічного університету ім.. Г. С. Сковороди] — член редколегії.
Наукові роботи
Автор понад 515 праць, в тому числі 32 книжкових видань з історії української журналістики, історії української літератури, теорії журналістики, медіакритики. Виступає як публіцист і літературний критик.
До сфери наукових інтересів Ігоря Михайлина належать проблеми історії української журналістики, історії нової української літератури, історії української літературної критики, теорії журналістики та медіакритики.
Під його науковим керівництвом підготовлено чотирнадцять кандидатів наук з чотирьох спеціальностей: «українська література», «журналістика», «теорія та історія соціальних комунікацій», «теорія та історія журналістики».
На кафедрі історії української літератури викладав курси «Література народів СРСР», «Історія української літератури ХХ століття», «Історія української літературної критики», «Теорія літератури». На кафедрі журналістики викладає курси «Основи журналістики», «Історії української журналістики», «Історія журналістики Харківської губернії», «Журналістська освіта і наука», «Мистецька критика», «Теорія та історія журналістики» (для аспірантів).
Нагороди та відзнаки
- Галузевий орден «Петро Могила» Міністерства освіти і науки України (2005).
- Нагорода «Зірка журналістики» Національної спілки журналістів України (2008).
- Відзначення роботи І. Л. Михайлина як експерта ВАК України та висловлення подяки Голови ВАК України (наказ від 29 листопада 2010 року N 857 «Про відзначення роботи експертів ВАК України»).
- Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» (2011) у номінації «Романи».
- Лауреат премії імені Петра Василенка (2013).
- За тридцятисемирічну роботу в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна нагороджений Грамотою університету та грошовою премією у розмірі 1147 грн. Наказ ректора № 0101-2/2014 від 14 жовтня 2013 року «Про заохочення професора філологічного факультету Михайлина Ігоря Леонідовича».
- Нагороджений годинником з логотипом Голови Харківської обласної Ради (2013).
- Почесний громадянин міста Мерефа (1997).
- Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Чабанівського в номінації «Публіцистика» (2017).
